Олег Коцарев. Фотографируя разбитую банку огурцов в метро
в переходе
со многими пальцами цветов
фотографируя разбитую
банку огурцов
таким образом умножая
этот хеппенинг
некоего человека авантюрного или уставшего
присев
наводя фокус
слышишь за спиной
то есть над спиной
смех и в ответ:
"да это всего лишь объект"
и понимаешь что объект теперь это ты
но не расстраиваешься
из-за этого
чуть приглушаешь лампы
замираешь
зная что
на улице ждёт
и подмигивает жёлтый вечер
прогревает
для тебя в заснеженном парке рампу
и ты идешь в странные гости
к человеку
что умеет
открывать
бездны:
в окне
в книге
в небе
в реке
в звуке
и – хочется верить –
в банке с огурцами
2016
(Перевод с украинского)
ФОТОГРАФУЮЧИ РОЗБИТУ БАНКУ ОГІРКІВ У МЕТРО
у переході
з багатьма пальцями кольорів
фотографуючи розбиту
банку огірків
таким чином помножуючи
цей хепенінг
якоїсь особи авантюрної чи стомленої
присівши
наводячи фокус
чуєш за спиною
тобто над спиною
сміх і у відповідь:
«та це ж лише об’єкт»
і розумієш що об’єкт тепер це ти
але і не засмучуєшся
через те
ледь мружиш лампи
завмираєш
і знаєш
на вулиці чекає
підмигуючи жовтий вечір
прогріває
для тебе у засніженому парку рампу
і ти ідеш у дивні гості
до людини
яка вміє
відкривати
безодні:
у вікні
у книжці
у небі
в річці
в звуку
та – хочеться вірити –
у банці з огірками
