сама дивуюсь як легко це стається.наскільки легко люди йдуть.мені здається я розумію чому вони втікають від тих кому показали слабкість.люди бояться бути слабкими.неочікувано заводиш друзів як тобі розказуюють надто багато - знай скоро ти їх більше не почуєш, тебе використають як кіноплікку.знімуть потрібний сюжет, поперекручують енну кількість раз найцікавіший їм момент.і все.вони героїчно підуть.ідіть.будьте щасливими.а я буду собою і незважаючи на таких мерзотних створінь і далі буду слухати людей.буду старатися допомогти.просто розцінювати почну їх не як знайомих чи друзів а як тварин(вилікував, відпусти на волю).дякую за мої "приємні зараз емоції" переживу) бажаю в вашому житті не пересікатись з такими людьми як ви!
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
![423349_1[1].jpg](/upload/poem_all/01013008.jpg){kind=small}
