norma Ardeko: Действие в самом разгаре - только что прочла У Вовы Полежаева:
Я – не пейсатель, не ху*дожник –
Простой паркетный внедорожник,
И вот, средь бала, на паркете
Вдруг танго музино приметил.
Конечно, я танцую танго
Не лучше, блин, абрамгутанга*,(с)...и т. д- в издевательском троне продолжается травля...
А я пытаюсь отвечать, даже из небытия портального:
Пейсатель и ху*дожник - громит Портал
и Музу - он обозвал не музой,-
портальною обузой,
Контрольно постреляМши,
и Музу обс..амши,
спешит опять к Аринке
и стелет ей - простынку:
каляки и маляки,
и с муэдзином…драки,
лямур, то исть - не стынет
любителей простынных…
Назвал абрамгутангом
себя наш вова… Танком
он Музу бил - условно,
паркетным жёстким словом…
И вот теперь, Портале,
ты Музу пропорталишь,
а вовы и арины
(портально не ранимы)
доварят кашу енту -
что мол, они - поэты,
поэтому - поэтам -
в Портале места нету…
norma Ardeko: Вірш - знайшла в записнику)) Не памятаю, кому написаний)) Мабуть - не набридала))) А от про делікатність з адресатами - ЗГОДНА на всі 300 %)))
Мене блоканули на УПП за довгий язик, і я тепер буду частити тут віршами..воно ж з мене - пре ))))))))
norma Ardeko: Галочка, ОГРОМНОЕ СПАСИБО!!! Эт есть - когда бегаешь от русского к украинскому - ни там, ни там нет достаточной грамматики.. Плюс на этом стихо я потеряла бдительность - написано оно наотмашь, в сердцах - концентрация была только на эмоциональной составляющей...
Моя благодарность за помощь - БЕЗГРАНИЧНА !
norma Ardeko: Розумієш, Маркіяно...Я не намагаюсь загнати себе в рамки...Я розумію - що потрібно мати те, що тебе відрізняє від мейнстриму...Але при цьому в мене є розуміння того, що потрібно не втрачати делікатність при написанні навіть найвідкритіших віршів...Іноді - читаючи ( переважно) - чоловічу поезію, я починаю співати не своїм голосом...Потім - схаменувшись - розумію: Те що дозволено ян - не має право инь...Ну - якось так...) Радує мене те, що я не втрачаю глузду...Бо ніхто мені не заважає навчатись...Я не дівчисько, щоб зважати навіть на кумирів, які хочуть бачити тільки своє відображення в іншій поезії. Я - безстрашна, незаангажована, не претендую на якісь звання, і тому почуваюсь себе вільною від усіх стереотипів, а залежною тільки від свого смаку, який намагаюсь шліфувати ...)
Люблю вас. Дякую за підтримку!