Валентина Мала: Так,неспроста природа \"віддячує\".
Ми є один організм з Природою.
Допоки людство не оздоровиться,
і природа буде страждати.
Дякую за вірш!!
Валентина Мала: Буджу,буджу,бо сяйво місячне
Доріжку в казку простеляє,
несамовита й дика містика
навколо нас димком кружляє.
І Сонця промінь скоро вигляне,
Скупаймось в відблисках Весни.
Й старі ,печерні духи кістяні
Зовсім покинуть лан війни...
Я хочу,щоби ти побачила,
відчула радості вгорі.
Як ця мара уже закінчилась
воєнний вогник догорів...
Ярило вийшло в світоградові
На повні груди подих встрів
Відлуння снів,своїх,смарагдових
Не перевершить оркестрІв,
Які так гучно,невибагливо,
Але святково,з громом враз
І фейєрверково й привабливо
Всіх повергають у ...екстаз.
Буджу,буджу,бо сяйво місячне
Нам новий світ рождає вже
і це буття-суцільна містика,
Мов діамант у...фаберже...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
