Лавинюкова Тетяна: Петре, пробачте, не бачила цього відгуку. Дякую за нього. Каштани хворіли не тільки в Києві. Та, хвала Богові, здається, вже ліпше з цим.
Лавинюкова Тетяна: Сокольнику, така пісня - добрий внесок в бойові дії України. Коли звертаються до поета, щоб створив пісню для бійців та їх родин, це якраз той випадок, коли \"слово, як твердая криця\"! Нехай щастить!
Лавинюкова Тетяна: Світланочко! Враження від поезії - прекрасне, ніби ковток свіжого повітря. Таке живе, зворушливе... Саме життя високих почуттів. Нехай щастить все ж...