сп’яніти від тебе, маленька, я хочу,
і з’їсти хоча б невеличкий шматочок
отих почуттів, що були у нас."
"Візьми її в руки, зіжми посильніше!
Й встроми мені в груди!! Поглибше, поглибше…"
"...впаду на підлогу й розслаблюсь надовго,
звільнивши себе від усіх почуттів.
Не буде в крові більш вина золотого.
О, нірвана , я так довго хворів."
В мене ще одне питання: "нірвана" в даному випадку це звертання? Якщо так, то змінюється закінчення "нірванО".
P.S. В кожного своя власна думка, немає єдиноправильної)
27.12.2011 - 21:02
Щодо моментів, які ви вказали:
Паузник або Павзник — термін, який означає метроряд, розбудований на дво- і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше — всіма названими засобами:
В свято — день, розірваний на́двоє
День з маленькою павзкою.
Ранок, що молодість нашу нагадує,
Вечір, що видається казкою.
Згодні зі мною, що тут той самий засіб застосований? (за основу взятий амфібрахій).
В мене ще одне питання: "нірвана" в даному випадку це звертання? Якщо так, то змінюється закінчення "нірванО"
Спіймали Але категорично вірш від цього, на щастя, не зміниться.
Спробуй вдосконалити цей або написати новий вірш уже без подібних помилок)
27.12.2011 - 19:44
Та я і знав!
Я вважаю - в поезії немає "має", і зовсім не згоджуюся з думкою про те, що вірш повинен лягати на музику. Ну з чого ви це взяли? Тут головне, як автор його прочитає. Мені жаль, що ви не відчули мого ритму, і не зрозуміли розміщення акцентів та пауз у цьому творі. Збитий ритм тут має бути, великі паузи, прискорення, сповільнення... Це все теж інструменти для передачі емоцій, напруги. Але ж при цьому мій твір, як на мене, читається легко і зрозуміло. Якщо вам не тяжко, - можете окремі моменти виписати, які вам тяжко читаються? (Ну не весь же вірш такий). Дякую.