Люба пані Олю, не стала я чекати "три місяці до весни"... а одразу ж знайшла ваших "Ткалю і кралю" -- все логічно: у мене Зима йде під вінець, входить маєтною невісточкою до рідної хати... а у Вас вона вже повноцінна господиня -- тче, пряде, вкриває, застеляє, щоб і гарненько, і чистенько, щоб і тепленько, щоб і затишно... нАша ментальність... дякую за співзвучність...
А я як рада, Олю!!!
Візит пана Олександра став для мене і повною несподіванкою і яскравим подарунком.
Знаєте, Олю, так рідко почуєш конструктивну критику ...
А тут мені було подаровано філіграну грануляцію віршу!!!
Та про таке можна тільки мріяти!!!
Это хорошо, Оленька, когда светлеет.
Я правда, склонна верить в то, что жизнь не кончается.
Бородатый уже анекдот о том, как два младенца в утробе матери рассуждают о том, есть ли жизнь после родов? Никто не возвращался. Никто не знает...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
