люба моя Лялю, як ви мене ощасливили саме вашим розумінням причини, чому я сьогодні поставила цього вірша -- бо змагатися в тому, хто голосніше й істеричніше заверещить, як він "любить Україну" -- це означає, намагатися довести те, чого насправді не відчуваєш. а тому й виходить гуркіт, як ніби б*ють якоюсь кописткою по порожній залізній бочці...
справжня любов не криклива, до рідної вона землі чи до рідної ж людини, а діяльна...
вітаю вас з ідеєю Незалежності нашої, Ідеєю, якій ще прийде пора стати дійсністю, у що й віримо.
Так, справді талантище, але аж у Римі, а я туди категорчно відмовилась їхати, не змогла покинути Україну, тому й не склалося... ось така сумна історія... В інтернеті поки що нема, може колись розміщу на якомусь сайті, у мене вдома всі стіни в таких картинах...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
В інтернеті поки що нема, може колись розміщу на якомусь сайті, у мене вдома всі стіни в таких картинах...
істина. 
