Марґо Ґейко: Дорога пані Лесю, мені надзвичайно радісно, що пам\'ятаєте моє слово, дякую Вам 🌷
Не могла писати, наче спала більше року. Таке горе прийшло до нас. Нехай Україна переможе, у нас золоті люди.
Марґо Ґейко: Ці вірші в чомусь перегукуються. Там, як і тут туга по коханому викликає його фантом, що є демоном. Лише фінали різні. В \"Перелеснику\" кінець світлий, в \"Хурделить вітер ...\" ні.
Марґо Ґейко: Це найкраще, що може зробити автор - залишити простір для інтерпретації.
Навіть мій чоловік тут вичитав інше, аніж я закладала. Це мене дуже радує.
А Вам дякую за добре слово, за те що не пройшли повз.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
