Прочитаний :  12531
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Не дивися так печально, брів похмуро не підводь..."
Не дивися так печально, брів похмуро не підводь.
Усміхнись і просто вимов: «Божевільний, не підходь.
Не ходи сумний та кислий, стань, досадо, в стороні,
Як тебе немає поруч, веселіш тоді мені.
І хоч ти ніщо для мене, але ж, бач, яка біда:
Мулить око порошина, як під вію попада...»
Говори мені і смійся у холодній тишині.
Буду знать, що ти щаслива,— легше стане і мені.
21.04.1957
|
|
![15ee47097bc9150b6ff332a2224494fa5da7cc06[1].jpeg](/upload/poem_all/01012615.jpeg){kind=small}
