Старому лісникові
не до сну.
Гроза!
Шибки протяжно деренчать.
Тут будь на чатах:
як не встежиш, -
від блискавки недовго
до пожежі.
Та хоч тріщала
блискавка зловісно,
цієї ночі ліс не загорівся.
Коли ж туман ранковий забагрів,
зустрілись лісникові
мокрі клени.
Між ними дуб -
живий громовідвід -
широко розгорнув гіллясті крила.
На стовбурі -
від крони до землі -
біліла рана,
блискавкою вищерблена.
151
