востаннє твій хворий на голову голос почути
камінь з душі впаде - нема на чому триматись
жаль що в твоїй камасутрі відсутня поза спокути
тож - як писав чичибабін - їжте без мене томати
мені хай лишається воля її золоті абсолюти
її криваві тачанки копита і чортополохи
її важкі алкоголі її депресії люті
її жінки випадкові над урвищем в житі трохи
я знаю які одежі вдягають у ці дороги
які записки мотають які на світі міста є
востаннє твій хворий голос, твій хвіст ластів'їний - ноги
у чорних потертих джинсах які уже не пам'ятають
700
