Ніч глибока землю вкрила.
Зорі зникли з неба.
Біля річки одиноко,
Млин стоїть у вербах.
Ніби й українська річка,
Верба-не японська.
На млині висить табличка:
"Мельница Московська".
Цілий день везли пшеницю
З поля українці,
А мірошник , кацап клятий,
Рахує червінці.
-Что , хохол, привёз зерно?
Рубь давай в оплату!
-От бісовське те кубло,
Спалить би вам хату!
Наприйма зерна по вікна.
-Завтра за мукой прийдеш.
Магарыч, возьми пол-литра,
Сала , хлебушка возьмёшь.
А в ночі , як темінь сходить,
Колесо млина гримить.
Його води річки крутять,
Жорново зерно мелИть.
В сяйві місяця мірошник
Людську шкуру ізніма
І смердючий , мов гадюшник,
Чорт рогатий вирина.
Та як свисне , нечість клята,
Затряслося все кругом.
Всі мішки , мов гусенята,
У рядок йдуть за чортом.
Самі зав"язки скидають,
Сиплють золоте зерно.
А один мішок із краю,
Поглядає на жорно.
Клятий біс підбіг до нього ,
З лантуха кістки дістав.
І потроху кида в жорно,
Ще й прокльони зачитав.
Сипле борошно на купу,
Нічну норму видає.
Добавля могильну кістку,
Склад таємний додає.
Мріє нечість та погана,
Вижить нас з своєй землі.
Починала ще з Богдана
І засіла у кремлі.
Треті півні заспівали.
Знову біс надів личину.
Ті , що вчора зерно здали,
Вже підходили до млину.
-Ну хохлы, мука готова!
Магарыч то принесли?
Из зерна , иль бурякова?
Йому рюмку піднесли.
-Пийте пане на здоров"я!
Дай Вам Боже довгих літ!
А на закусь, сало з перцем,
Покладем на білий хліб.
Лиш до рота той мірошник
Оту рюмку приклада...
-Ой-ё-ёй, яка пекуча!
Что оно за ерунда?
Ах московська ж ти падлюка!
Це тобі не єрунда.
А з самого Водохреща,
Богом свячена вода!
Ану хлопці ! Тримай біса!
Зараз будемо хрестити!
Посадили до лантуха,
Почали кийками бити.
Потім двері зачинили
І за вітром підпалили.
Млин згорів і біс пропав.
Мабуть в пекло знов попав.
Вітер в полі тепер свище,
Геть розвіяв попелище.
Видно лиш біля води
Два камінних жорнови.
Трохи вище за потоком
Збудували новий млин.
Верби там густі , широкі,
Борошно , як білий дим.
Все навкруги-українське.
Річка , степ , неба блакить.
І так завжди має бути!
По кацапскі:-Должно быть !
23.05.2022р.
Олександр Степан.
ID:
956018
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.08.2022 19:33:36
© дата внесення змiн: 23.08.2022 21:05:35
автор: Степан Олександр
Вкажіть причину вашої скарги
|
