Скільки всього змінила війна,
Скільки посмішок склала в гримасу.
Непомітно минула весна,
Кудись зникло в нас відчуття часу.
Тут в траншеї для всіх час закляк
І ніхто не бажає вмирати.
Не хотіли війни аж ніяк -
Доля змусила зброю підняти.
Скільки всього змінила війна,
На скількох з нас вона повпливала.
Не жаліє нікого вона:
Ні дитини, ані генерала.
І від неї не можна втекти,
Заховатись кудись, мов від зливи.
Тут є тільки вона, і є ти.
Інше зникло - все те, чим ми жили.
Скільки всього змінила війна,
Скільки душ вже забрала до себе.
Під вогнем атеїстів нема,
Та ніхто не бажає до неба.
З дому нас вже ніхто не зжене,
Ми до нього так міцно пришиті.
Якщо кожен за волю помре,
Хто залишиться тут вільним жити?
Скільки всього змінила війна,
Показала хто ким є насправді,
Що у кожного з нас є ціна,
Скільки грошей життя наші варті.
Хто торгує, краде, продає,
Хто для власної вигоди радо
Свій народ, побратимів здає,
Хто готовий піти і на зраду.
Скільки всього змінила війна,
А ми в ній - корабель під час шторму...
Як набрила холодна пітьма,
Як же хочеться зняти цю форму.
Вдати вигляд, що це - тільки сон,
Що можливо прокинутись вдома,
Там де рідні мої б'ють чолом
В молитвах, на колінах крізь втому.
Скільки всього змінила війна,
Сліз і горя принесла не мало,
Тільки нас не зламала вона -
У вогні своїм загартувала.
Поки вистачить зброї і куль,
Поки квітне червона калина -
В нас все буде 4.5.0.
І все буде моя Україна.
10.06.22
