Підвладний непогасний світ мелодіям наших пісень.
Крізь муки війни, мов кулі прошивають, душу слова...
Роняють щиру сльозу Земні друзі, хоч знають не все.
Людина, яка мову не знає, суть серцем вчуває.
Пісні вмиті ласкою, несуть ніжні звуки цілющі.
Це життєдайна природня струна, світанкові зорі,
Гаряче повітря кохання, флояри співу - люблю...
Країно! Будь між щасливими щаслива нам на користь.
Народна пісня, як порадниця, наставниця судьби,
Врочистість світла й сонця. Ти нерозлучність днів і ночей,
Ти почуттям і всім живим потрібна вкрай. І завжди будь...
Чаруй, як та весна яскравістю і свіжістю, людей.
...У звичайнісіньких буденних словах гортаєм красу.
Немає виміру верхів'ю нашої культури й нині.
І розійшлись пісні луною, де у словах людський сум,
Який зове не відступать, орків бити без зупинки!
Наповнене болем серце не гасне, палає, кричить.
Слова, мов промінці сонця потрібні нам у блакиті...
Де небокрай голубіє, дзвенить перемоги почин,
Де з часом мир проросте, там треба головне завершить...
"
