Двадцять вісім кроків до весни,
Ох, лютує ж наостанок лютий!
Кучугури перед ворітьми,
Сад мовчить, морозами закутий.
Замітає віхола тини,
І мурує мури кругом хати...
А ночами кольорові сни,
Сняться, щоб про сонце нагадати.
Вітровії - древні чаклуни,
Хочуть небо люто розгойдати!..
... Двадцять вісім кроків до весни,
Всім бажаю легко подолати!