На годиннику полудень життя
А без коханих важко жити.
Біжить бистра ріка без вороття
І, ще раз життя не прожити.
Я дарую ніжний погляд тобі
Він розкаже все, що на душі.
Дивлюсь, як в небо очі голубі
Даю від серця тобі ключі.
Запроси на побачення долю
У свою душу любов впусти.
Лети до неї, як птах на волю
Минуле із серця відпусти.
Не томись, у пустині вечорів
Хай печаль тебе не з'їдає.
Ти, шукай щастя поміж ясенів
Хай соловей пісню співає.
Буваємо горді та байдужі
І топчемо в душі почуття.
Коли хтось полюбить мальви- ружі
Тоді приходить пізнє каяття.
Чому відпустив так легко долю?
І не боровсь за своє щастя.
Лиш словами додаємо болю
Ніжність, ласка - душі причастя.
Всі хочемо рідну душу знайти
Щоб любов - на все своє життя.
Скажіть, чому спалюємо мости?
Не демонструємо почуття.
----------------2--------------------------
МИ ХУДОЖНИКИ СВОГО ЩАСТЯ
Ти, явилась неждано у сні
Бачу поміж зірок твій силует.
Всміхнулась сонечком у вікні
Співаю про любов тобі сонет.
МИ ХУДОЖНИКИ СВОГО ЩАСТЯ
Ти, явилась неждано у сні
Бачу поміж зірок твій силует.
Всміхнулась сонечком у вікні
Співаю про любов тобі сонет.
Ми, художники свого щастя
В руках наших доля є увесь світ.
Любов для сердця - причастя
ніжні слова як весни первоцвіт.
Я намалюю синє небо
Вишневий садочок - океан зір.
Хай сузір'я лебідь для тебе,
Насіє благ - щастя з ніжних лір .
Хай музика солодить серця
У коханні єднаються долі.
Закоханих веде до вінця
І запалює свічу любові.
Намалюю сонячне літо
І в зеленому листі дерева
Троянди білосніжні квіти
Встелю до ніг моя Королево!.
22 01 22
Чудовий вірш, Марія! 
