як вам сказати? я – мов вантажний потяг.
мені не болить, коли кого збиваю.
коли я йду, я йду вперед і тільки вперед –
відступи трохи вбік мовчки.
бо я – то є хтось. я – снайперський дробовик!
коли я пройду попри тебе,
мов власний невлучний постріл,
ти відчуєш тремтінням повітря
цю небезпекову хвилю,
що вражає необережних.
коли вже зовсім відверто, я – делегована сталь.
підігни та зігни мою делеговану шию!
я не відчую ні болю, ні напруги, ні дискомфорту.
перше, ніж зрозумієш, що ти програв свою гру,
ти відступиш убік, і вклонишся якнайнижче.
я – вуличний волоцюга, мене називають сталкером;
мене називають пазуром смерти, а також супермутантом.
моя репутація не має нічого доброго.
найкраще для тебе – це кинутися навтьоки,
щоб я не скривдив тебе
дужче, ніж ти заслуговуєш.
якщо я тебе покараю, справдиться давня мудрість:
підлоту буде покарано жорстоко й невідворотно.
зрештою, навіть вона – твоя жалюгідна підлота –
не може себе захистити, не маючи сильних рук.
гей-гей! ну, а я – той кіт,
що кажуть про нього: кара небесна
для гризунів, що не вміють думати й швидко бігати.
я вже оплакую твою нещасливу долю:
ти потрапив у ту примітивну пастку,
що зветься твоїм недоумством,
знаменитим на цілий світ.
це була б нещаслива ніч для тебе, якби спіткав,
наприклад, собаку, лева, ведмедя чи носорога.
вони б тебе розтоптали й порвали на запчастини,
і не дали б тобі шансу з гідністю відступити.
ну, а я тобі дам шанс увійти в історію.
я зігну тебе в колесо, й ганятиму цілим містом.
що ти скажеш на це? бачиш мою доброзичливість –
побач і свою надію накивати п'ятами вчасно
the shed, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=ixJBcmavDeg
