Дванадцять місяців зібралися юрбою
І повели розмову між собою,
Остання в році промине доба,
Раз в рік таке трапляється, хіба.
Насупив брови ніби хмари Грудень:
На мене вкотре нарікають люди,
Що я скупий став на мороз і сніг,
Ти, брате-Січню, виручити б зміг?
Всміхнувся сивий Січень загадково:
Не підведу, ні ділом, а ні словом,
Сховати б варто дощ отой дрібний,
Що з осені лишився затяжний.
Я приморожу, снігу намету,
Цю обіцянку всім даю святу.
Озвався Лютий - теж на все мастак:
Я хоч не довго, але вшкварю так,
Що будуть ще благати про тепло,
Яке немиле в Грудні всім було.
В розмову цю ще й Березень "заліз":
Хоч молодий, любить встромити ніс:
Морози то для мене лиш плітки,
А я припас вже проліски-квітки,
І хай яка сувора йде зима,
Без пролісків ніяк весни нема.
Підтримав Березня і Квітень-Молодець:
Як прийду я - сплету Зимі вінець,
Мені мороз і вітер не страшний,
Веселий я весняний, молодий.
Промовив Травень:" Як дозволить Бог.
Я з літніми братами - вчотирьох,
Теплом і сонцем обдаруєм світ.
Так з року в рік уже мільйони літ.
Брати осінні не втручалися в розмову,
Загубить літо золоту підкову,
Збере в жнива у полі врожаї,
Тоді покажуть ще права свої.
А поки що - закінчується Грудень,
Приходить свято, хай святкують люди,
Тут кожен з нас своє наобіцяв,
Бо в свою пору кожен править бал.
І розійшлись вони в свою дорогу:
Минає рік - подякуємо Богу.
Галина Грицина.
Гарно,Галино! Пройшлася й я повсіх тих місяцях, й своє згадала: і враження, й переживання, й надії, й віру, і розчарування...Так хочеться щоб все було гаразд: і у вас, і у нас, і в усіх родинах, й в неньки України...
синяк відповів на коментар геометрія, 31.12.2020 - 13:52
Дякую Вам за відгук. Рік так як і життя - має все. Але дякуємо Богу, що він був і хай ще будуть довгими та щасливими багато таких років . Для нас, для України, для Матінки-Землі. З Новим роком!
