Я кожний день по-новому люблю,
Ось цей осінній з присмаком гарячим,
Що відкриває очі всім незрячим:
Життя - як дзвін гірського кришталю.
Люблю зимові, білосніжні дні,
Що землю одягнуть як наречену,
А молодість, що мчала у стременах,
Вже з далека всміхається мені.
Весняним днем милуюся завжди,
Надія й радість так у ньому тішить,
Колишні мрії, що вже стали віршем,
Він юний і стрімкий, і молодий.
Як аромат суничний - літній день,
Здається, що триватиме це вічно,
У ньому все прекрасне і незвичне:
Від ніжності до трепетних натхнень.
В осінніх цих яскравих, щедрих днях,
Спинилася, та в пам"яті все ж - кожен,
Ніби чаклун - для мене щось ворожить.
Я вірю, він до щастя стелить шлях.
Галина Грицина.