Ця ніч, як марево, химерний сон
Гілки дерев колишуться від вітру
Неначе лапи нелюдських істот
Кидаючи сто тіней на замерзлу кригу
А місяць все-таки блідий, блідий
І світло віддає шепочучи з пітьмою
Цей загадковий ліс з дитинства мій
Тут знаки скрізь, він радиться зі мною