На твої вії впала сивина,
Прокинулась печаль в твоїх долонях
Ось бачиш, що була я не сама,
Життя не зникло разом із тобою.
Бувало важко, плакала в вісні,
Та щастя на долонях зупинилось.
А мрії, що про тебе сипалися до землі,
Крізь пальці падали із неба.
Від тебе вже пішла весна
І згадка імені , мого забилося у скронях.
На твої вії впала сивина,
А щастя загубилося в долонях.
січень 2013р.