Я поміж травами й лугами перейду
Та голос твій знайомий знов почую
За ним щосили побіжу
О де ти, квітко, я же чую?
Але... здало́сь, це був пташиний спів
Пташки́ ось так пожартували
І я назад вже йти і не хотів
Сум'яття нотки в серці пробували
Та знов побачив, ніби сонце удалечині
Твій сілует, хіба я не впізнаю
Не вірю я очам своїм —це ти
«Мить зачекай, вже добігаю»
І знову, мила, за тобою я біжу
Добіг —о що це? Знову помилився
Кущ зелені в яскравому квіту́
Твій сілует в уяві тільки —но явився
О квітко, я до тебе у думках
Невже зусиль моїх так мало?
Та чую вже слова твої лунають на устах
Привіт! Тебе́ в думках чекала!