***
Влада-мила, що зробила,
Вас народ обрав для діла,
А що ви зробили з ним?
Серце крається від болю,
Що країна над безодньой,
Війни, біль і нищета,
Переповнили серця.
А народ, такий терплячий,
І за все покірно платить,
А як ні, все з молотка,
І на вулицю, - пока!
А чи можна так, ми ж люди,
І душа в вас не болить?
По закону, ми всі рівні,
А на справді, як раби.
Понабралися кредитів,
А розплачується люд,
На столі у них не хліба,
А у вас дванадцять блюд.
«Сит, голодному не вірить»
-Як прислів`я виража,
Но наш люд, живе у вірі,
І любов не покида.
І живе народ в надії,
Що настане день такий,
Що знайдеться та людина,
Що підніме люд с колін,
а цей день колись настане,
і збереться весь Майдан
і піднімуться всі люди,
і судити будуть вас.
Заподіяне народу,
за утрачений цей час.
Краще вам порозумітись,
І як треба, все зробить,
Щоб людині краще жилось
Мрії здійснювались в них.
Щоб їх гідність не бруднилась,
Правду їхню збережіть
І в хвилини тяжкой долі,
Підтримайте - не мовчіть.
Час працює проти вас,
Так, що вибір цей за вами,
Чи життя, чи крах для вас.
***
ID:
785857
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 03.04.2018 14:35:22
© дата внесення змiн: 03.04.2018 14:35:22
автор: Фиалковская Любовь
Вкажіть причину вашої скарги
|
