Ты не вещий мой сон (переклад Олександра Буяльського)
Оригінал: Олена Макарчук
Ты не вещий мой сон,а не сбывшийся.
Я весна твоя недолюбленная.
Нежность наша – цветок не раскрывшийся,
Роза сорванная, зря погублена.
Раньше, вовремя, мною не встреченный,
(Хоть сюжет «Где ж ты был?» в хлам затасканный),
На ладони судьбой неотмеченный,
Недопетый ты мной, недосказанный.
В самых смелых мечтах ты – не «будущий»,
Я не «будущая» – это знаем мы.
Через год обо мне и невспомнящий.
И при этом всём – незабываемый.
Не дождаться нам яблочка спелого:
Не посажено было в срок деревце.
Очень плотно к словам «не» приклеилось,
Только к слову «любимый» не клеится...
Авторизований переклад: Олександр Буяльський
Сновидіння, яке не збувається –
Я весна не твоя, недолюблена.
Квітка ніжності не розкривається,
Бо троянда засохла, загублена.
Так невчасно, чомусь ти зустрінутий,
Хоч сюжет «Де ти був?» заяложений,
На долоні ти іншим замінений,
Невідомий мій світе, неходжений.
І у мріях моїх не майбутній ти,
Як і я не майбутня, відомо нам,
Через рік перестанеш і думати,
Та для мене залишишся спомином.
Не зірвати нам яблучка стиглого,
Не посаджене вчасно те деревце,
Забагато тут (не)зрозумілого,
Тільки «не» до «коханий» не клеїться.
дякую!
