Де вона, коли
так потрібна?
Я шукаю її. Все шукаю...
Не знайшлась моя царівна,
заради якої - я все зроблю.
Хочеться сказати їй:
" Я тебе люблю"
і почути, що вона мене теж...
Любов нескінченна
їй немає меж.
Немає і ніколи не було...
У всіх те почуття з'являлось.
З нами всіма таке було.
Нещастя теж, на жаль,
із нами усіма траплялось.
Багато, просто на півкроці -
падало і здавалось...
Любові справжньої
люди все не дочекались...
Далеко... ген-ген у далечінь
у пошуках щастя йшли...
А все було просто у них під ногами,
але вони просто нічого не знайшли...
Навіть, не знаю хто ти,
але ,всеодно, хочеться
пригорнути тебе до себе.
Тримати біля себе
і...і нікуди не відпускати...
Ох...я вже не можу.
Скільки можна ще чекати?...
Треба діяти...
Але що робити?...
Я зовсім збився з пантелику...
вже нічого не можу зробити...
Але ти чекай на мене,
я скоро прийду...
Обов'язково, де б ти не була,
я тебе всюди знайду...
От тоді,
у тебе почнеться нове
життя...
А зараз, вибачай...
Я мушу починати діяти.
Інакше, так і буду
до скону тільки мріяти...
