Слово живе. Воно живить,
Заряджає енергією життя,
Бо в ньому сама Любов.
І сила його неймовірна.
О! Яке відчуття!
Відчуття думки,
Відчуття слова.
І стає зрозумілим,
Що маєш ти у собі
Стержень,
Що зветься
Любов"ю.
І перед тією Любов"ю
Годі вистояти.
І ти магнетично відчуваєш
На собі її вплив
І все...
Тут ти безсилий
Щось змінити.
Ти відкрився на
Любов!
Вона у нас, а ми у ній.
О, друже милий, зрозумій,
А краще відчуй
Як діє Любов,
Як змінює вона.
Постійно змінюєшся ти,
Відкриваючи для себе
Інші світи.
Світи, Любове!
Осіннє рівнодення,
День рівняється ночі,
А наша любов
Рівняється спасенній
Але, якщо любов іншою буває,
То для неї доля двері зачиняє.
