Я слухаю пісню, що вітер співає мені,
І поглядом в небо на крилах пташиних я лину.
Лежу на зеленій, духмяній, квітучій землі.
З тобою, мій краю, ми будемо завжди єдині.
Душею і тілом я зрісся з тобою навік.
І радість і горе я теж, як ти, відчуваю.
До тебе, мій краю, я бути байдужим не звик.
І ти мене любиш, і віриш у мене, я знаю.
Роки пролетять і злечу я назавжди до неба.
Та знов буде слухать хтось пісню, що вітер співає.
Ця пісня життєва для кожного, друже, й для тебе.
Вона нам про дивне й коротке життя нагадає.
Тож землю люби цю, люби ти свою Україну.
Життям возвеличуй даровану Богом Вітчизну.
І вірність вклади у серця своїм дочці і сину.
Не скривдять її хай ні в добру годину, ні в грізну.
2012
Гарно написали!!! Життєво!
