Для Охтирського молодіжного театру.
(Старицький «За двома зайцями»)
До Голохвостого:
Ти года, словно висівки трусиш,
С чувством жалості думаю я:
Близько лікоть – та вряд лі укусіш,
Проня поруч – дак ніт, не твоя.
Він побачив міня гдє-то справа
І збілів, буцім мєл чи ізвєсть.
Я в тіятр пропливла, ніби пава,
А йому – по заслузі і честь.
Не мужчина ти – вовк-сіроманець
Не заглядивай в мой огород.
Ах ти, фраір, босяк, голодранець
Палікмахтер паршивий, банкрот!
Вже покинула серце турбота,
І я можу сказать, не скорбя:
Голохвастий – такая гидота,
І зачєм я любила тібя?!
А в тіятрі я знов оживаю
В етой странной такой суєтє
І на сцені горю і палаю,
Аж дукат торохтить на грудє.
Та жильотка, Свирид, не отрада
Уході, кавалєр, в синю даль.
Про любов говоріть мнє нє надо –
Ето ужасть, кошмар і скандаль.
Мнє родних огорчіть довелося.
Разі можно забути на мить,
Як шкварчала твоя папироса
А я думала – серце шкварчить.
На Подолі – чотири тополі,
Не остання там женщина я,
Голохвостого з мене доволі
Примадонна в тіятрі – це я.
Магазини які на Подолі!
А в Охтирці Чернеча гора.
Побажаю всім щастя і долі,
І везіння, любові й добра.
… Зрітєль, как я тібя обожаю,
Як танцюю кадриль, па-де-катр…
Всіх сердечно просю-приглашаю
В молодьожний Охтирський тіятр!
ID:
729312
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 18.04.2017 12:23:28
© дата внесення змiн: 18.04.2017 12:24:10
автор: Галина Будянська
Вкажіть причину вашої скарги
|
Веселенько!Успіхів Вам!!! 
