UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Невже повернемось в Едем* - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ гостя, 22.12.2016 - 11:19
мовчать сніги...і хто зна,куди прямує людство,до загибелі чи до Едему...йому ще пройти довгий шлях...і вчитися...вчитися...)))))  
Променистий менестрель відповів на коментар гостя, 22.12.2016 - 13:21
Так Наталі... все даремно... все спочатку... ніякого просвітку... Технічний прогрес на вбивство направлений - які ще дикуни. Сьогодні майже жодного фільму без пістолета!!!? Кіллер зведений в ранг професії, вбивають навіть дипломатів, що казати про журналістів. Про простих людей взагалі мовчу - елементарна перспектива... мураші... Боже - де береш терпіння?    
Ганна Верес, 22.12.2016 - 10:32
Ще рік майнув, гнівимо Бога.Щоб півень кукурікнув – ждем? Коли ж знайдем пряму дорогу? Невже повернемось в Едем? Сильні рядки! Вірмо, В'ячеславе. Не може так бути, щоб цього не сталося.   
Променистий менестрель відповів на коментар Ганна Верес, 22.12.2016 - 11:05
Дякую.Ганю, за увагу і коментар.  
Владимир Зозуля, 22.12.2016 - 10:17
актуальный стих получился, интересный.вот только твой последний вопрос звучит диссонансом в конце стиха, почему "невже" я не понял? 
Променистий менестрель відповів на коментар Владимир Зозуля, 22.12.2016 - 10:22
Ты предпочёл бы: Як видно, вернемось в едем. Так Да? Володя? Вовсе без надежды?
Любов Вакуленко, 22.12.2016 - 09:54
А може так і статися прийдетья повертатися, і вчитися і вчитися, щоб вже не помилитися.
Променистий менестрель відповів на коментар Любов Вакуленко, 22.12.2016 - 10:24
Може так і буде, Любо??? Як знати - дуже вже людина навчилася вбивати собі подібного, ані ж любити ближнього, як себе саму... Дякую за розуміння.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
