Сепаратистам – терористам,
що зрадили Батьківщину.
Постій в задумі хоч хвилину,
Вояче темний, зупинись!
За що руйнуєш Україну,
Де народився ти колись?
Невже тобі не прищепили
Любов до рідної землі,
За що плюндруєш край свій милий?
Несеш розруху, смерть і тлінь.
Нависло горе братовбивче
Над рідним краєм шахтарів.
Російське радіо терличить,
Щоб ти лишився без мізків.
Воюєш нині і не знаєш,
Що буде завтра у краю?
Москаль жене, а ти вбиваєш
Невинні душі без жалю.
За копійки тебе купили,
І дали в руки автомат.
Як того хлопчика здурили…
Навчив стріляти «москаль-брат».
І за тобою лиш могили…
А гей, вояко, схаменись!
Докіль в земельку не зарили –
Життя – єдине, оглянись…
Ти не второпав – Хто твій ворог?
А він глядить на бій здаля.
Й готовий стерти все на порох
Господар древнього Кремля.
Лишень, щоб ми були під впливом,
Як і раніше в кабалі,
Під москалем таким брехливим
І Путін – цар, щоб на чолі.
Ще обіцяли рай для тебе –
Життя чудове на всі сто…
І «русский мир»…І по потребі –
Свій дім, і матимеш авто.
І ти піддався цій омані,
Бо тліє в тобі ще Союз…
І не одного затуманив
Оцей москальський чорний блюз.
Кидай цю банду чим скоріше.
Хай тихне бійня, грім гармат!
А дочитавши цього вірша,
Згадай загублених хлоп’ят.
Їм тільки б жити і творити
Добро для дому і людей.
І Україну так любити…
Як зміг Сосюра у свій день.
А ви пішли на дику зраду…
Прощення, дурні, вам нема!
В москальські влилися бригади…
І ллється кров, терор, пітьма.
Ми відвоюєм землі наші
Хоч не прибічники війни.
І чорний блюз з екранів ваших
Зів'яне з пащі сатани.
6. 04.16р.
