У темній заповітній тиші ночі,
Як засипає втомлена земля,
Ти чуєш, милий, я тобі шепочу?
Ти чуєш? Я шепчу твоє ім’я.
А, може, ти дістанеш з неба зірку?
І принесеш мені, як королеві…
Скотився гном із місячної гірки -
І вийняв черевички кришталеві.
Я в них ішла по зоряному шляху,
Де діаманти ніч порозсипала,
Я піднялась у небо понад дахом,
І ми удвох на місяці катались.
На місячній небесній каруселі
Кружляли поміж зоряних вітрів,
Всміхались загадково сни веселі
У світлі напівсонних ліхтарів.
А я очима твій ловила погляд,
В душі сплелися радість і печаль,
Блукало щастя десь між нами поряд,
А ніч ховала сльози в темну шаль.
Легенько доторкнись до таємниці,
Ми назбираєм у долоні зорі,
Побудь зі мною, милий, наодинці
На каруселях нашої любові.
