Хоч сторінки розвіяло по вітру,
Та не вгамуєш жагу до життя,
Ти посміхнися долі зранку, ще вдосвіта,
Й вона відкриє тобі шлях у майбуття
І всі рядки, що думкою зігріті,
У горі й радості - вони твоє дитя,
Не відправляй у темне лихоліття,
Лиш приголуб і дай нове життя
Немає кращого дарунку в світі,
Ніж посмішка замріяна твоя,
Ти зможеш щось змінити в світі -
Нехай же слово мудрістю луна