Молодість – це ти!
Пробач, що я у тебе небагата,
І ми в цей день не їдемо в Париж,
Що не святкуєм на Монмартрі,
Де мім єдиних нас смішить.
Пробач, що час іде так швидко,
Не знаю, як ці стрілки зупинить,
П’ятірки дві закрили літо,
І осінь біля рук твоїх тремтить.
Ти як і в 30 – сонце й небо,
Тепло цих вересневих днів,
Ти, як троянда у букеті,
Прекрасна й рідна без шипів.
Пробач, що я так мало можу,
Лиш загортаю у папір слова,
Вони коштовні, найдорожчі,
Я довго їх для тебе берегла.
Коли у небі кличуть гуси,
І вітер грається пером,
Твій голос в оксамиті чути,
Як стукіт серця в лініях долонь.
Погрій ще, сонечко, для мами,
Розсійтеся, тумани, в світлячки,
Дощі, розкрийте парасолю дамі,
І не беріть своє ще, золоті роки!
Бо 5 х 5 всього лиш 25,
Матусю, молодість – це ти!
12.09.2015
