|
Ця сама мить
Воин не отказывается от того, что любит. Он находит любовь в том, что делает. ( к/ф.) Мирный воин
Процес пішов! Мій роман пишеться. Щастя, яке я відчуваю від даного процесу, неможливо вкласти в рамки одного слова. Та навіть, якщо спробувати розтлумачити усе це дещо ширше, то буде геть невдячною справою. Так як те відчуття, яке ти отримуєш, займаючись тим, що любиш, не піддається ніякому трактуванню, поясненню чи, й поготів, популярному в сьогоденні навішуванню ярлика на все і всіх в нашому суспільстві. Щастя - це не вчора, і вже точно не завтра. Щастя - це коли тут і зараз ти, не ідеальний, займаєшся чимсь, теж цілком, можливо, не найкращим, не сподіваєшся отримати за те, що ти робиш винагороду, що немаловажно, а просто живеш тим, що любиш, у цю саму мить.
Світ такий великий, і ти в ньому такий крихітний. У порівнянні з прадавньою історією людства, з безмежністю всесвіту, з усім тим, що буде після тебе, хіба так важливо бути визнаним якоюсь купкою людей, котрі за пару сотень років загубляться в круговерті часу та простору? Звісно, нічого поганого я, особисто, не бачу в амбіціях. Проте, не варто надавати їм такого великого значення, не варто допускати, щоб вони підкорювали тебе собі і невідворотньо змінювали, часто, не в кращий бік. Просто роби те, що робить тебе щасливим: не заради винагороди, результату чи схваланення, а просто заради процесу!
Кожен писака вважає, що зуміє сказати щось нове, але насправді все вже давно сказано, написано і доведено іншими. Змінюється тільки обрамлення. Нікого ще насправді не ощасливило втілення мрії. Кожен, хто знає, як це - досягти мети, точно зрозуміє, про що йдеться. Тільки шлях, який ти долав, має значення, і розуміння того, що саме шлях і є тим самим омріяним щастям, назавжди змінить тебе. Ти - частина всесвіту, нехай крихітна, але ви з ним єдине ціле! І тільки привносячи любов у все, що робиш, можна залишатись в гармонії з ним і з собою!
Страх - насправді дуже неприємна річ. Він повністю унеможливлює будь-яке просування вперед. І ти, намагаючись віднайти побільше варіантів для страхування себе від невдач, просто тупцюєш на місці. Хоча жодна страхівка не убезбечить тебе від падіння, якщо ти навіть не спробуєш не зрушити з місця. Ми з вами тут, аби набивати гулі, аби падати й підніматись доти, доки вистачає сил! А на усе решта - воля Божа! Тож я пишу свою книгу і вдихаю аромати щастя, які дарує мені кожна написана від руки сторінка, тут і зараз. Чого і вам бажаю!
ID:
598299
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.08.2015 20:31:00
© дата внесення змiн: 08.05.2016 13:01:07
автор: Інга Хухра
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую, що завітали
