Лови життя, своє, лови! На вірш Женьшеня-Солона пристрасть!
Я кришталеве серце покладу,
У банку із водою екстрасенса,
Тебе без тями,я,чомусь люблю,
Кохання,ти,таке моє облесне!
Розбий,ти,скло-у ньому моє серце,
Проллється в нім сльоза,як та вода,
Вода у зоряне,душі,відерце,
Накриє знов,розлуки,пелена!
Розбите,на дрібні кусочки щемом,
Немов у буревій-тим гострим лезом,
У пазл склади-зліпи його докупи,
Не зможеш ти,то зможуть інші люди!
Збери,прошу,і знов мені неси,
Росинки і краплиночки води,
Залишив,ти,розлуку- не любов,
Пекучим холодом повіє знов,
У них кохання і моя любов,
Віддай мені-тебе забуду знов!
У подиху забутої весни!
Лови життя-життя,своє,лови!
Що сказати це шедевр беззаперечно... Немає слів...В мене сльози на очах...Серце стиснуте в кулак... Дуже - дуже чуттєво. Дякую. Натхнення Вам невичерпного!
Леся Утриско відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже - дуже чуттєво. 
Дякую. 
Натхнення Вам невичерпного! 
