Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юрій Цюрик: Такого болю ще мені ніколи… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юрій Цюрик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шкода лише, що давно все те було...
Юрій Цюрик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть потім каялась, Таню...
Салтан Николай, 13.07.2014 - 02:43
Той, хто завдав найсильнішого болю приносить і щось неймовірне у життя, бо в іншому випадку їх просто би забули
Відочка Вансель, 12.07.2014 - 14:51
Все відійшло,покрилося журбою,А у душі і досі ще журба. А я живу...Відтоді...Ще тобою... Та заломляє руки самота. Стоїть собі і п'є ранкову каву, Що я тобі готую до сих пір. Потім мішає взятися за справу. Сідає ввечір знову за наш стіл. Ось ти пішов.Не вияснив причину, Винив мене.Образився.Чому? Ти запитав,чому в оцю хвилину Ти не почув тихенького:люблю... Я вкотре бачу,що ідеш із нею. Красуня.Дуже.Погляд наче лід. Вона жбурбула вирвану лілею. А ти схиливсь тихесенько до ніг... Юрій Цюрик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Значить, маємо гарні серця, Олексо... Якщо вони взмозі і любити, і страждати...
Юрій Цюрик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людина все у житті повинна пережити...
|
|
|