Ти щось ще булькаєш, паршивцю,
Смердючу пащу іще рвеш...?
З нори в Росії людо-вбивця
Й голосиш всім, що ще живеш.
І не гостри клевак на Київ,
Даремне все твоє виття.
А те, що тут ти вчора виїв...
Не забезбечить майбуття.
Народ мій - в тебе всі фашисти...
Хоч вийшов тільки за обман...
Якісь бандери і нацисти...
То й з'їхавсь в Київ на Майдан.
Ричав Азіров - екстремісти...
А ти йому все потурав,
А потім стали - терористи,
Яких ти "беркутом" обклав.
А потім, рвав, як звір неситий,
І на морозі роздягав...
За те гниле своє корито...
А на останок - постріляв.
І нині в світ брехню пускаєш,
І кривиш морду на народ.
Ти, Хаме, совісті не маєш,
Мерзотник ти і ідіот!
Тепер тремти, тремти за шкуру,
Робись невинним і святим...
І може Путін тебе здуру
Султаном кине у наш Крим.
Та там тобі не здобрувати
За підлу зраду весь народ
Його ще треба звоювати,
До вух роздерти фальші рот.
А ті зелені чоловічки,
Що все колотять у Криму
Збрехав твій Путін, стиснув плечки,
Що ті належать не йому.
Тоді - це банда, так виходить?
А банду знищують без слів.
Нажаль і інша думка бродить -
Народ так кримський захотів.
Насправді - руські це солдати
Й личину скинуть всі за мить,
Як заговорять автомати,
Бо всіх однаково болить.
Ніхто не хоче цеї бійні...
Все через тебе бузувір!
Стоять бійці, присязі вірні
По обі сторони живі.
Всі хочуть жити, бо єдине
Життя дається тільки раз.
І нащо юним хлопцям гинуть
За кимсь продуманий маразм?
Ще вчора спільно щось творили,
Дружили сім'ями давно,
І мріяли, дітей ростили,
І був всім Севастополь милий...
Та раптом все пішло на дно.
Тепер ми стали ворогами,
І Крим наш топче окупант.
Напевно в когось щось з мізками,
А мав би мир нести гарант.
Який сьогодні на престолі
Росії-матушки приріс...
За демократію і волю
Карає край мій кагебіст.
І мстить за Яника й боїться,
Бо тисне наш Майдан за хвіст...
Не дай Бог, вийде вся столиця...
То й скаженіє аферист.
Що буде завтра? - невідомо.
Під Богом ходимо усі,
В Криму москаль, як в себе вдома,
Готує вперто свій посів.
Куди веде оця дорога?
Чи підем ми за правду в бій?
Терзає душі нам тривога...
Додому, Путін, не дурій!
11.03.2014 р.
ID:
485820
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 15.03.2014 14:33:43
© дата внесення змiн: 15.03.2014 14:34:52
автор: Василь Дальнич
Вкажіть причину вашої скарги
|
