Хоронить Захід, хоч бої на Сході...
Без ліку вдів, сиріт та матерів,
Яким пообіцяли нагороди
За те, що вже не матимуть синів...
По телебаченню нам обіцяють "Маску"...
Не гріх сміятись, коли поряд Смерть?..
Не захистила знов хлопчину каска,
Йому ж від сотні, навіть, ще не чверть...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я з Вами, Нірочко... Посіяли поміж нами ворожнечу страшну і ось тепер вона зійшла буйним цвітом... У мене дуже хороша подруга зі Стаханова, товариш зі Старобєльска (правда втратила з ним зв'язок, але людина ПОРЯДНА), мої дуже гарні друзі з Києва мають свій бізнес у Краматорську... Ніколи ми з ними, слава Богу, не сварилися, навпаки я їх усіх поважаю і люблю. Та і що нам ділити, Нірочко, як Вас так і нас обікрали до нитки... Як люди цього не можуть допетрати?..
Вірш, написаний болем...
Згодна з кожною тезою.
Обурює мовчання тих сходян, які за Україну.
Бояться виходити на вулиці з протестами, але в армію шлях відкритий! Сидять біля телевізорів, спостерігаючи, як гинуть ровесники...
Скільки питань і нерозберихи...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко усе це помістити у голові, Світланко... В країні війна і, разом з цим, всі, хто не воює, спокійні як удави...