Учора снився мені сон...
Неначе серце б'ється в унісон
Разом з твоїм, малюсіньким таким,
Навколо нас - любов, не дим!
Дивлюся в твої очі ясні,
Які ж вони таки прекрасні!
Та як на зло, прокинутись я смів,
Залишити тебе, і не сказати слів...
Мовляв, кохаю. І що ти
Найкраща в світі, й не піти,
І не подітися нікуди
Де б не було твоєї вроди...
Але це сон! І так не хочу розуміти,
Що я прокинувся, і діти
Уже гасають надворі.
Ти ніжна, як лілея,
А очі ясні, як алея
Кожен день. Який ти ідеал!
Та як би того не хотів,
Яким би чином не зустрів
тебе, не можу доторкнутись...
Бо ідеал не хочу зіпсувати...
Але ж я хочу точно знати,
Коли щаслива будеш ти!
