Узяти знов
Омріяне стерно,
Й полинути під
Небом і вітрами
У ті краї, де гноми
Вже давно
Розмалювали простір
Вітражами.
Туди, де воду
Із криниці п`ють ,
Де істина і правда
Очі в очі,
Де струни гір
Висотами гудуть,
І походжають
Ангели пророчі.
Де пахне тиша
Хвоєю лісів
А в кошику –
Кармін старого літа,
Тендітна казка
Сонячних вітрів,
Пучечок поля –
Кольорові квіти.