Зустрілись двоє по весні,
Коли всміхалось небо
Коли над ними сонця сміх
Гойдав їх дні веселі.
Зустрілись двоє – назавжди з`єднались їхні руки.
І мрії тихо навкруги
І квіток тихі звуки.
Зустрілись двоє - не було ні сліз у них, ні сварок.
Кохали чисто, як жили.
Плекавши дні весняні.
Плекавши долі тихий дзвін
В серцях розквітлих зрання
І краплю відчаю в пітьмі,
Заливши світлом раннім.
Кохали двоє , та пройшли
Весняні теплі ночі.
І в небі тихо журавлі
Від відчаю клекочуть.
Настали смутку сірі дні -
Упали перші сльози.
І душі їхні ледь живі-
Забувся перший погляд.
Відквітли трави запашні,
Що їх збирали зрання.
Відцвітли почуття в душі
Що їх плекали марно.
Похмуре небо над чолом,
Похмурий в тебе погляд.
Пройшла весна.
Пройшла любов.
І мрії барвінкові.
