Цього осіннього вечора, коли ти хвора, я хочу, аби до тебе Хтось Прийшов. У чорному й довгому пальто та з букетом квітів у руках. Хворим завжди дарують квіти. І я хочу, аби Хтось Прийшов подарував їх тобі.
Я хочу, аби до тебе Хтось Прийшов. Хочу щоб щоб він приніс тобі вітаміни: апельсини, мандарини, грейпфрути. Разом із тим, він принесе панацею проти усіх у світі захворювань.
Хочу, аби до тебе Хтось Прийшов, заварив тобі кави і погодував принесеними фруктами. Він відчинить шафу з книгами, дістане одну із них, та прочитає свою улюблену главу твого улюбленого роману. Зробить Хтось Прийшов, це лише тому, що ти є найважливішою хворою у його житті.
У тебе Хтось Прийшов, «зависне» на телефоні, пояснюючи, як доставці піци, добратись до твого під’їзду. Ти кашляєш, у тебе катар, а прихід Когось Прийшов, став твоїм індивідуальним катарсисом. Ти стала найщасливішою хворою у всесвіті, адже у тебе є Хтось Пришов.
Коли ти хвора, єдине, що я тобі бажаю, це аби Хтось Прийшов (й) залишився назавжди. Він подарує тобі панацею від усіх в світі хворіб – він подарує тобі себе.
