|
Буває сумно на душі і тиша мертва
Немає друга й ворога нема,
Сумління свого я найкраща жертва,
Бо в бій уже ніщо не підніма.
Буває так ,що хочеться померти,
І глянути де сльози потечуть,
У тих людей за кого міг роздерти,
Чи в тих кого не хочемо і чуть?
Буває так ,що кожен щиро плаче,
Його стараємось підтримати у горі,
Плече підставимо і слухаєм терпляче ,
Самі ж потонемо у сліз гіркому морі
Буває так, що дружба не рятує,
І випити не тягне за любов,
Вже інша сила розумом керує,
Кохання наламає своїх дров.
Буває так ,що дівчина не любить,
І зрадила із ворогом твоїм,
Та є на світі той хто не погубить,
Єдиний Бог дарує щастя всім
Буває так ,що нікого любити,
А хочеться до когось притулитись ,
Життя чуже не хочемо згубити,
Щоб потім, всого навсього, не спитись.
Буває так,що гордісь демонтсруємо,
А щиро хочем комусь подзвонити,
Свою підтримку людям пропонуємо,
Про свої біди —-— нізким говорити.
Людей багато,все колись трапляється,
Та це лиш крок один на довгих сходах.
Усе що робим ми— до нас вертається,
Життя це просто кадри в епізодах
© Коля Януш
ID:
433403
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.06.2013 21:31:57
© дата внесення змiн: 24.06.2013 23:33:18
автор: Коля Януш
Вкажіть причину вашої скарги
|
