роїться пил байдужжя
над покрівлею тілесної труни
рахунок з трьох починається
і не бачить спочинку змарнілого.
кого труїла символікою безглуздя,
кому співала галуззя страху
і в кому чахла
аби вознестись.
колись
тобі набути ширшавий панцир,
вранці писатись прозою звинувачень
наче невдовзі втрачу,
те,
що підлозі вись.
роїться пил безсмертя,
я твій зкислілий кетяг-
тільки не отруїсь.