Флегматик-вечір
Вистелив доріжку
З колишніх днів
І спогадів ясних:
Були Ви наче
Цікавнюща книжка,
Як справжній диптих
Й навіть тетраптих.
Сторінки перегортували
Губи,
І цілували – очі -
Синій лід.
Вас зачитати – то таки
На згубу,
Тоді,непевне,
Зачитатись слід.