Любителям гумору
Прийшов дідусь до лікаря, стомився з дороги,
В килимок, як і належить, витер чисто ноги.
Привітався ще у дверях, поставив торбину,
Там Вам жінка назбирала качку й солонину,
Трішки масла, і сметани, хрону, бараболі,
Невеличку капустину, грибів і квасолі.
І просила, і я прошу – верніть мені силу,
Щоб і я , і моя жінка зажили щасливо.
А то вже так не виходить, як колись бувало,
Хоч я часто п’ю сметану, їм цибулю й сало.
А скажіть мені, дідусю? – Тут лікар озвався…
Скільки ж років Вам насправді? Чи я помилявся?
Вісімдесят за два роки, як моїй дружині,
Господарку ще тримаєм, є корова й свині.
Та коли лягаєм в ліжко – вже не та робота,
Я при зустрічі з дідами закриваю рота.
А вони бува зберуться, хоч старші багато,
І говорять, що у ліжку роблять жінці свято.
Мене ж завидки беруть, та я ще кріплюся,
Може після лікування і я усміхнуся.
Ви пишайтесь, що при силі і ідіть додому,
А коли вони говорять, варто Вам самому…
Хай їх завидки огорнуть… Кожному – своє…
А Ви з бабцею живіть, поки сила є!
Де це ти пропав, чи баба примкнула,А чи може не вилазив, кілька днів з загула. Заглянь до мене на сторінку,
я там щось припас.
Слухай краще жінку,
не поможе квас.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! Загляну, але трохи пізніше, бо на добу відпустили з лікарні. Час розписаний...
