Великий зал, де присмерки панують,
Лише йде світло від маленьких свіч.
Десь там, далеко музика, танцюють,
Й давно на землю опустилась ніч.
Бокал вина іскриться мов рубін,
Відчую смак, зробивши лиш ковток.
Зненацька, погляд. Озирнулась- він.
Нас розділяє невеличкий крок…
Хто такий, тоді я ще не знала,
Лише забилось серце наче птах.
І ніжне танго, раптом залунало,
Я ж опинилась у твоїх руках.
Обняв за стан, і в очі подивився,
Той погляд був палючіший пожеж,
Здавалось світ у прірву провалився,
А ми удвох танцюємо без меж…
Ось крок за кроком йдемо в танці ми,
І музика так пристрасно лунає,
Посеред залу , й ніжної пітьми,
Любов тихенько в танці нас єднає…
В твоїх руках, я наче віск розтану,
Мене далеко ти не відпускаєш .
В прекрасну мить, таку мені жадану,
Так пристрасно, і ніжно обіймаєш.
Сердечний стук летить у небеса,
Я наче вся в повітрі розчинилась,
Цей ніжний танець. Ох, яка краса!
На жаль уже мелодія скінчилась…
Я знов тихо за свій столик сіла,
В думках своїх задумавшись на мить.
Вина ковток легенько пригубила,
А на душі, неначе щось кипить…
Та враз твій дотик всю тривогу зняв,
Мій пристрасний і дорогий обранець.
Мені троянду ніжну ти подав:
«Це вам, мадам, за ваш прекрасний танець!»
ID:
370673
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.10.2012 22:49:16
© дата внесення змiн: 13.10.2012 22:49:16
автор: Шкурак Таня
Вкажіть причину вашої скарги
|
Прекрасний танець... 
