UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Вдома, в Україні, жінка :-) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Калиновий, 23.10.2011 - 17:19
От щоб таке вчерити тут мені бо дуже вже хочеться щоб пан Євген подививвся мій вірш "Вічність"?А подивиться то може щось і скаже?
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ок, домовились, подивлюсь ввечері. Вам - професійна думка потрібна - чи - щоб настрій підняти? 
Melitop_olka, 23.10.2011 - 11:16
Євген, я одразу зрозуміла мету вірша, і навіть якщо Ви хотіли використати подовження як прийом, він скоріше зіграв проти форми, і не дуже вже й прикрасив зміст. Ще:«Дуже – маєш буть слухняним! Тут оце "буть" виглядає як затичка ритму, ніби ви не знайшли такого варіанту щоб обійтися без таких неуковирних скорочень. Й дам з грошей, лиш...половину, тут мене непокоїть оце Й на початку строки перед дзвінким "д" воно теж змушує докладати зусилля при читанні. До того ж далі ще й з і г поряд. Це фонічно губить мелодійність і легкість. Ще й такі білі рядки вільні майже від класичної рими лишають відчуття спротиву рядків читачеві. Хоча це дуже суб'єктивно. Ніж у нас місцевий має...» ось тут ще: я дам /у нас має, це така притягнута побутовість, набута, природня для ділових відносин лише десь в глибинці. Хоча... Мені здається, якщо б вийшло полегшати другий катрен, нехай навіть ціною подовження, вийде чудова посмішка, легка і не вимушена, і соціальний підтекст не відволікатиме. Вибачте за прискіпливість, Оля. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все, Оля, впевнили! Абсолютно впевнили!!! Спробую змінити!!! Як вийде - надішлю!!! Дяже вдячний!!! І...не вибачайтеся, будь ласка, навпаки - для довершень і був заснованим сайт Клуба Поезії!    
Калиновий, 23.10.2011 - 11:00
До усіх юхнинців славних!(сайтоклубопоетичний жарт) Кличе в гості нас Євген, Прем дурні наперегонки! Може наш абореген, Дасть по кварті самогонки! Калиновий, 23.10.2011 - 05:43
Косовиця від Юхниці(поетичний жарт) У Євгена файний ген, Косить вірші наш Євген. Я ту скошену траву, Та й на сіно перетру. Нехай з`їсть його корова, Щоб вона була здорова. Та нема в нього корови, Бо він має добрий ген. Косить вірші наш Євген! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Супер! Дякую за теплі слова))) Ну, і відповідаю "оревердешно")))Клуб Поезій - як реактор! Дуже люблю кликать в гості, І колег, і глядачів. Нам заздравниці і тости Не - колодкотягачі... Напіймаємо енергій Від сузірь та листонош, І несем у люд - прем,єри Й фарби космоса і площ! 23.10.2011р. 
Melitop_olka, 23.10.2011 - 00:30
як для віршика-посмішка добре, але Ви занадто відхилились від розміру та ритму у другому катрені, плюс ще й пряма мова спотикає, такі вірші мають бути легкими за формою, і зусилля при читанні мають бути також мінімальними. Це як подих: Ви видихаєте - читач вдихає. Спробуйте спростити другий катрен, і побачите, як від цього виграє весь твір. З повагою, надією на розуміння, Оля.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю! Бачу й тепер, бачив й коли писав...намагався сбоєм ритму на прозовий - передати перехід від поетичного оптимізму Стасика до прозових будень роботодавця, тобто - зробив так навмисно...(так передати два характера різних...)Та Ви праві, що очі і язик на мить затримуються...Дякую!!! Подумаю, бо мені тут, у вірші - подобається - саме - лишні склади слова "половину" - як характеристика розмови роботодавця. Вирівняю - будуть однакові - чи - оптимістичні, чи - роздумуючі(через форму і розмір рядків...) Тому я їх - вирізнив. Та, правда, подумаю! А, тепер, знаючи вже мету вірша - теж вважаєте, що форми прямих мов - слід вирівняти?
Софія Кримовська, 22.10.2011 - 19:36
Казав, що заїдеш. До тебе я вийду,по сходах злечу у легенькім пальті у лютий мороз. Я чекала з обіду... (Чи більші чекання були у житті?) Невже випадково зачісані коси, ажурна білизна і чорний капрон, півголе плече у кофтинці накосу, і тіні, і губи, і нігті у тон? Нарешті дзвінок. - Я взуваюсь, хвилину! (і радість, і щастя – усе через край)! Уже на порозі. З мобільного лине: - Сьогодні зустрітись не вийде. Бувай… Ну якось так..... Хоча, як маєте бажання та сили, запропонуйте свої правки. Я демократична людина - аби зміст радикально не змінювався, наголоси не гуляли і рими не спрощувались.... Бо це писано в період, коли я ще не була самоприскіплива 
Софія Кримовська, 22.10.2011 - 19:30
Давайте тоді я спочатку запропоную власну правку, бо текст старий і її потребує. І скину його Вам!Можна і сюди! Дякую за розуміння! Бо так дістало(пробачте вульгаризм, коли люди звуть себе поетами і знавцями чогось то великого та римованого, а елементарно доскіпуються до змісту, думки і т.д.... А поезії, як такої, не розуміють.... Софія Кримовська, 22.10.2011 - 17:21
Знаєте, панове і панянки, що мене турбує? Замість того, щоб говорити про майстернійсть автора, щось підказувати, радити, заперечувати, ви усі до змісту маєте питання..... Вірш - самодостатня конструкція. Якщо вона викликає емоції, то вдала. Золоті мої, Ви часом не плутаєте іронічну поезію з шоу? Бо Вам точно не сюди тоді!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Софія, я цього посту, коментара, чекав з 2003 року!.. Дякую!!! Тепер, як то кажуть, і ...помирати можна, бо далі Клуб Поезії - вже є, кому направляти!!! Дякую!!! З пов.Євг.Юхниця
Софія Кримовська, 22.10.2011 - 17:16
Колись оцей мій давній вірш найшла в розділі гумору.... Звісно, виставив чоловік*** Дзвонив, що заїдеш. До тебе я вийду, по сходах злечу у легенькім пальті у лютий мороз. Я чекала з обіду... ( Чи більші чекання я мала в житті?) Були випадково зачісані коси, ажурна білизна і чорний капрон, півголе плече у кофтинці накосу, і тіні, і губи, і нігті у тон. Нарешті дзвінок. - Я взуваюсь, хвилину! (І радість, і щастя – усе через край!) Я в дверях уже, а з мобільного лине: - Сьогодні зустрітись не вийде. Бувай. Хдається, Ваш вірш чоловіки сприймають теж не так, як жінки)) Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш - дуже,дуже сподобався! Майстерно, психологічно виписана ситуація драматизму від неприходу коханого. середній стовбчик - суцільна, та ше й детальна - метафори. Плюс - нерв, плюс - єдине дихання! Два три слова - дозміню(якщо дозволите? - напишіть, чи можна, б.л) - і надрукуємо у ж.Дніпро! готова композиція!!!
Данило Київський, 22.10.2011 - 16:06
Це я відчув...)))) так він же не від неї втік, а роботу поїхав шукати, щоб жінці ще більше догодити
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для кмітливих, із досвідом - в Україні - жінки, часом, "половинять" зарплатню, в день, коли чоловік її приносить додому Ви - жонатий вже?)
Калиновий, 22.10.2011 - 13:30
Ваш вірш не поганий а той мій такий:Іде криза В гарних ризах Через край наш рідний. Правду бурить, Людей дурить... Топче нашу гідність. У багатих: - Депутати, Знайомства, профіти... Ці злодії, Брехню сіють. Жати будуть діти. Брехні плоди Мій народе, Не дадуть поживи. Правди Божі Допоможуть Статися щасливим. Якщо щира Твоя віра, - Почує їй Небо. Твої діти Стануть ситі В Ріднім Краю. В себе! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Видно, що Ви всім серцем - за Країну переживаєте!!! 
Борода, 22.10.2011 - 12:59
Просто, друже, то - безвихідьчасом підпирає, що той Стас чи та Стасівна домівку лишають. Та не всіх все ж треба мірять під одну гребінку. бо на Україні роблять більшість...за копійку! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, я це, звичайно , розумію. Написано так - не для насміхання!!! (розписую для "особливо обдарованих у мистетстві" - Просто, жартівливість надана, щоб привернути увагу(художній прийом!)
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Это - с женской точки зрения С мужской - еще - как сказать
Migelito, 22.10.2011 - 12:38
Вдома в Україні чоловік правдивішеНу принаймі в нас на Заході частіше на заробітках жінки |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
