У тиші зойкнули дверцята,
серпанком вечір на поріг.
А місяць протрубив у ріг,
і розтрусив у світ зірчата...
Враз розчахнулося вікно
і промайнула мить, мов спалах,
щоб упірнути сном у пам’ять,
неначе все було давно..
Летіла далеч в небеса,
і зависав туман, мов клоччя,
коли на крилах темних ночі
волого всіялась роса...
Ступаю в морок, у росу -
дріж пронизала тінь на злеті -
дерев незгаслі сигарети
здмухнули попелисто сум
на плечі осені. Така
вона і трепетна, й холодна,
мов листопад, чиї полотна
незрима видала рука.
Прощальний небу реверанс
в печальнім тихім листопаді...
На цім його останнім святі
знайдеться місце і для нас.
Так, саме так – не подивуй –
іще душа не остудилась,
лиш тіло холодом зросилось,
та слід прим’яв бліду траву.
Світ заворожено примовк,
Напнувши, мов перуку, тишу,
лиш вітер час нічний колише,
щоб від печалі не промок.
А в грудях зріє ще хмільне-
жаринка в попелищі ватри,
що спалахнуть щомиті ладна –
спалити нас – тебе... мене...
Пейзаж з інтернету. Книги у мене є: "Серце пам"яті болить"(укр.мова) и на рос. мові: "Родник", "Так рано догорели свечи","Памяти ветер", а також перевод з білоруської на укр. та рос. мови"На остие тоски".Як можна обмінятися книгами, не знаю.
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для того існує ще поштовий зв'язок. Я щойно прийшла з пошти - отримала бандероль від відомої артистки радіо з книгами та дисками.
Мелодика у вірші - просто клас!
та чи не забагато задніх планів?
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. На мій погляд, на те вона і творчість, щоб мати у різних творах різний підхід. Є вірші з конкретним сюжетом, є й інші, де суть-за "вуаллю", і може виразитись буквально одним-двома словами (чи не так?)
